Київ ТБ

У березні обличчям соціально-благодійного календаря КИЇВ24 та Радіо Київ FM став Микола Полосін – ведучий прямого ефіру та автор програми «Кіно.Київ», який у березні 2023 року долучився до лав ЗСУ. Сьогодні він служить у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха на Донеччині. Ми публікуємо розгорнуту розмову з Миколою – про рішення піти на фронт, про страх і відповідальність, про техніку, яка рятує життя, і про сенс, який війна зробила ще чіткішим. Березнева сторінка календаря також відкриває збір на ремонт, обслуговування та модернізацію транспорту його підрозділу.

24 лютого для кожного українця – це не просто дата. Це ранок, який розділив життя на «до» і «після». День, коли країна прокинулася під звуки вибухів і вже ніколи не буде колишньою. І саме того дня, 24 лютого 2022 року, телеканал КИЇВ24 став на свій фронт – інформаційний. Без пауз. Без вихідних. Без жодного дня мовчання. Так, канал не припинив мовлення жодного дня за всі чотири роки великої війни.
З перших годин повномасштабного вторгнення канал запустив власний інформаційний марафон. Коли столиця жила в умовах шоку і невизначеності, коли ворог стояв під Києвом, коли місто здригалося від ракетних ударів, журналісти КИЇВ24 працювали в ефірі – навіть під обстрілами та під час блекаутів. Виїжджали в найгарячіші точки, часто першими опинялися на місцях прильотів, фіксували воєнні злочини, збирали свідчення, говорили з очевидцями. І продовжують свою справу щодня.
Тому чесним та щирим буде ефір телеканалу КИЇВ24 завтра – 24 лютого, через чотири року з початку повномасштабної війни в Україні.

На початку 2026-го телеканал КИЇВ24 та «Радіо Київ FM» представили особливий проєкт – соціальний календар, героями якого стали співробітники медіа, що стали до лав оборони України. Кожна сторінка календаря — це історія, яка об’єднує професіоналів мирної справи та мужніх воїнів, якими вони стали. Січень відкрив молодший сержант Нацгвардії Валерій Калниш. У лютому обличчям стала журналістка, редакторка, а нині солдат ЗСУ – Евеліна Котлярова.
На сторінці лютого – QR-код, що веде на збір коштів на баггі для підрозділу важких ударних бомберів, де сьогодні служить Евеліна. Цей транспорт критично необхідний для збереження життів і мобільності на передовій.

З початку повномасштабної війни телеканал КИЇВ24 щодня виходить в ефір із власним інформаційним марафоном, не припиняючи мовлення жодного дня. Увесь цей час журналісти виїжджали в найгарячіші точки, зокрема й під час обстрілів, часто стаючи першими свідками найгостріших подій. Але випадок із журналісткою Дар’єю Рябчун показав: навіть у країні, що живе в умовах щоденних атак, суспільство часто не готове до цих стандартів і не розуміє ціну одного включення в ефір. Один репортаж із Троєщини спровокував хвилю тролінгу в соцмережах і відкрив незручне питання: чому ті, хто ризикує життям заради інформування, стають мішенню для глузування? І що з цим робить цивілізований світ?

Усе почалося, як зазвичай: журналістка телеканалу КИЇВ24 Дар’я Рябчун вийшла в прямий ефір із Троєщини під час тривоги. У кадрі на дівчині були каска та бронежилет. І саме цей вигляд став предметом насмішок. У коментарях – сарказм, жарти про памперси, БТР, циркову освіту. Все це швидко перетворилося на хвилю тролінгу, який легко переходив межі. Наче уже всі обговорили, пожартували, обурилися чи підтримали. Але ми хочемо продовжити цю розмову, бо здається, ми ще не встигли все осмислити. Бо цей випадок – не про один ефір і не про одну журналістку. Це про наше суспільство, про межі, де жарт перетворюється в цькування, й сліпі плями, які ми не завжди можемо подолати. Коли ми вважаємо гумором те, що насправді є приниженням. Коли не визнаємо, що журналістика під час війни – це теж фронт, і інколи реальний, а не тільки інформаційний. І коли сприймаємо каску як клоунський реквізит, а не як спробу захистити життя.

Напередодні Нового року телеканал КИЇВ24 та «Радіо Київ FM»презентували особливий спецпроєкт – соціальний календар на 2026 рік. Його героями стали не моделі, а 12 співробітників каналу, які змінили мікрофони, камери та інші професійні прилади на зброю. Загалом понад 30 наших працівників зараз перебувають на фронті.
Кожна сторінка календаря – це заклик до дії. На кожній розміщено QR-код, що веде на збір для підрозділу героя. Січнева сторінка присвячена Валерію Калнишу та має на меті допомогу Благодійному фонду AZOV.ONE.

Валерій Калниш – відомий журналіст, теле- та радіоведучий, який сьогодні вдягнув піксель. Молодший сержант 1-го корпусу НГУ “Азов”– саме він відкриває благодійний календар КИЇВ24 на 2026 рік. Це одна з історій про те, як цивільні професіонали стають щитом для всієї країни. Ми поставили Валерію декілька питань і отримали щирі відвідання

Календар КИЇВ24 на 2026 рік, який задумувався як лімітований, несподівано став проєктом великої єдності: охочих підтримати наших колег-захисників виявилося значно більше, ніж ми очікували. Він був задуманий як символ вдячності нашим героям у війсковій формі. Але запит від людей, які хочуть долучитися до благодійної частини проєкту та отримати календар, виявився настільки великим, що КИЇВ24 відкриває передзамовлення за посиланням (дивиться нижче). Календар став більшим, ніж просто друкованим сувеніром, – містком між тими, хто сьогодні на фронті, і тими, хто хоче буди корисним для наших захисників.

11 січня свій День народження святкує Ілона Довгань – ведуча телеканалу КИЇВ24, яка стала для багатьох українців голосом здорового глузду та спокою під час хаосу та випробувань. Цю дату вона зустрічає у особливому розквіті: минулий 2025 рік став для Ілони знаковим. До блискучої журналістської кар’єри телеведучої додалася глибока реалізація у психології – її авторський YouTube-проєкт «Точки опори», який менше ніж за півроку перетнув позначку у 35 тисяч підписників, перетворившись на справжню цифрову терапію для тих, хто шукає підтримку під час війни.

Сьогодні Ілона – не просто обличчя новин, а дипломована психологиня, яка використовує свій ефірний досвід, щоб допомагати людям знаходити внутрішню стійкість. У цьому святковому інтерв’ю, яке ми публікуєм як монолог, ми говоримо не про цифри в паспорті, а про нову ідентичність. Як це – дозволити собі бути вразливою у кадрі та сильною поза ним? Чому 2025-й навчив її жити «тут і зараз»? Це розмова про те, як на межі журналістики та психології народжується справжнє просвітництво, та як Ілона Довгань зуміла стати для своєї аудиторії не просто ведучою, а людиною, якій довіряють найпотаємніше.

Телеканал КИЇВ24 випустив календар на 2026 рік. Його героями стали не моделі й не актори, а справжні українські герої – працівники телеканалу, які нині боронять Україну в лавах Збройних Сил. Понад 30 наших колег зараз на фронті. 12 з них стали героями благодійного календаря КИЇВ24.

У найскладніші часи українці знову довели: єдність – це сила, а допомога одне одному може бути не лише корисною, а й красивою. Проєкт «На шапку», що понад десять років тому виріс із маленької ініціативи на Подолі, став одним із символів сучасного українського волонтерства, де музика, мистецтво та людська стійкість переплітаються в єдине ціле. 1 січня, в новорічну ніч, о 00-05 дивіться документальний «Фільм про «На шапку» на телеканалі КИЇВ24.