Напередодні дня народження ми поставили Сергію Смальчуку три різнобічних запитання, аби ще краще дізнатися, який він: телеведучий і поет, та, зрештою, просто людина, якій пощастило народитися в один день із великим Кобзарем.
9 березня у більшості з нас асоціюється із днем народження національного і світового генія, поета, художника і громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. А команда телеканалу «Київ» у цей день вітає ще одного іменинника – ведучого Сергія Смальчука. Який, до речі, теж пише вірші, хоч він сам скромно називає їх римуваннями. Та інакше, мабуть, і не могло бути: люди, народжені 9 березня, не можуть не писати…
Стриманий та інтелігентний, творчий та романтичний і водночас сильний духом та стійкий у своїх переконаннях.
Для мами день народження дитини – це завжди свято. І хоч твоєї мами, на жаль, уже немає, але у твоєму серці й думках вона житиме завжди. Які з її слів понад усе тебе підтримують? Які її слова ти згадуєш найчастіше?
Згадувати боляче. Але чомусь пригадується матінчина настанова: «Не возгордись! Не загордись, синочку!» В мене батьки – з простих сільських родин. І для них було дуже важливо, аби діти пам’ятали про якісь такі базові речі як співчуття, милосердя, допомога тим, хто цього потребує… Це те, за що я їм буду вдячний довіку.
Яким буде твій перший день народження після війни? Яким ти його уявляєш і в якому місці хотів би його провести? Чому саме це місце є цінним для тебе?
Я давно не святкую свій день народження – у традиційному розумінні. Тому навряд чи цьогоріч буде якось інакше. Але, якщо «відпустити мрії у вільне плавання» – як сказано в одному вірші одного маловідомого поета – то, напевно, я б хотів доплисти додому, де б цей Дім не був. І щоб поруч були близькі теплі люди. І ми б багато говорили.
Ти народився в день народження Тараса Шевченка. Який із його віршів тобі найбільше подобається? І якби в тебе зараз була можливість поговорити з Шевченком і поставити йому лише одне питання, що б ти в нього запитав?
Це може видатись дивним, але – віддаючи беззаперечну шану неймовірним талантам і багатогранності Тараса Григоровича – я навряд чи можу назвати його своїм найулюбленішим віршотворцем. Та геніальність Поета – не лише у вмінні римувати, а й у здатності до пророцтв, які можна прочитати у цілій низці улюблених мільйонами поезій. Відтак, для спілкування з ним не вистачило б і мільйона запитань.
Тож, мабуть, просто обійняв би.
І спитав щось дуже просте.
Ну, приміром, наскільки його кохані жінки були меркантильними й розбалуваними? 🙂