Київ ТБ

Максим Прокопенко – відомий український медійник із понад 10-річним досвідом у журналістиці та розслідуваннях, до повномасштабної війни – шеф-редактор і ведучий телеканалу КИЇВ24. На першому році ворожого вторгнення він свідомо закрив усі цивільні справи та потреби, підготувався й пішов мобілізуватися. Сьогодні він – молодший лейтенант, офіцер Збройних сил України, який пройшов Мар’їнку, висадку в Херсонській агломерації та Курську операцію.

Це був ефір, у якому пульсувало саме життя. 35-та річниця Незалежності України розквітла над столицею неймовірною, по-справжньому теплою та сонячною погодою. Здавалося, сама природа стала на наш бік, щедро даруючи світло й підкреслюючи: Київ живе, дихає та перемагає. У цей особливий день ефір телеканалу КИЇВ24 вийшов далеко за межі звичного телевізійного формату. Це був не просто святковий ефір – це була потужна, зворушлива і щира ілюстрація епохи, де життя вирувало на повну.

У 35-й День Незалежності України на телеканалі КИЇВ24 відбудеться унікальна телепрем’єра рок-опери «Патріот», яка не залишить байдужим жодного українця. Це не просто масштабна музична постановка, а глибоке дзеркало нашої новітньої історії, де крізь хіти кількох поколінь розгортається доля звичайної людини. Напередодні цієї знакової події ми поспілкувалися з виконавцем головної ролі Любомира – співаком Зіновієм Карачем.

У головне свято України телеканал КИЇВ24 подарує глядачам не просто телепрем’єру, а справжню культурну подію року. Рок-опера «Патріот», яка вже підкорила глядачів Київської опери, відтепер завітає в домівку кожного українця. Це масштабне дійство – мозаїка нашої новітньої історії, де немає місця показному пафосу чи гучним гаслам, а є щирість, біль, кохання та щоденний вибір залишатися собою.

Коли життя вимірюється не роками, а наступним днем, годиною чи хвилиною на фронті або в укритті, п’ять років перетворюються на цілу епоху. До 35-ї річниці Незалежності України телеканал КИЇВ24 разом із Музеєм історії міста Києва запускають масштабний проєкт – «Капсула Незалежності: послання в майбутнє». Це цифрове та фізичне звернення від українців, які щодня ризикують життям заради свободи, до тих, хто відкриє цей архів у 40-й ювілей відновлення нашої держави.

Сучасний інформаційний простір переповнений швидкими новинами, а глядачам усе частіше бракує спокійного й системного аналізу подій. Саме до такої глибокої та неупередженої аналітики послідовно прагне телеканал КИЇВ24. Більше ріку тому в нашому ефірі стартував спільний проєкт із «Польським радіо для України» – щотижневий телеміст між Києвом і Варшавою. За 12 місяців роботи – понад 50 прямих включень та сотні розібраних тем! Медіакомандам вдалося створити справді надійний майданчик для відвертої розмови про все, що стосується важливих інфоприводів, україно-польських взаємин та спільної безпеки.

Ми продовжуємо презентувати проєкт року від телеканалу КИЇВ24 та «Радіо Київ FM» – особливий соціальний календар. Його героями стали не моделі, а 12 співробітників каналу, які змінили мікрофони, камери, монтажні пульти та інші професійні прилади на зброю та військову форму. Загалом понад 30 наших колег зараз боронять Україну на фронті.

Кожна сторінка календаря – це заклик до дії та конкретна допомога нашим захистникам. На кожній розміщено QR-код, що веде на збір для підрозділу героя.

Обличчям серпня у календарі став Родіон Маляр – солдат 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ ЗС України. До війни Родіон створював візуальний ряд новин і програм для глядачів КИЇВ24, працюючи режисером монтажу. Сьогодні він захищає країну у складі відділення комунікацій своєї бригади. Це щира розмова про те, як цивільні професіонали тримають стрій, про віднайдення внутрішньої рівноваги та прості мрії про мирне завтра.

«Зранку треба обов’язково погодувати котів. Вони тут живуть у великій кількості, збігаються звідусіль. Оце наш основний ритуал, з якого має починатися кожен день…» Після таких слів розумієш, що і на війні людина залишається  людиною.

Олександр Даниленко присвятив журналістиці більшу частину свого життя, працюючи в ефірах ще з 1997 року. Спортивний коментатор, редактор та ведучий сьогодні носить погони старшого лейтенанта Державної прикордонної служби України. Він обличчя липня у благодійному календарі КИЕВ24 на 2026 рік. Перед вами чесна розмова про те, як цивільний досвід перебудовується на військові рейки, чому інформаційна війна є офіційною доктриною і як заново вчитися цінувати прості речі.

Він називає себе «тертим калачем» українського ТБ, і це не перебільшення. За тридцять років у кадрі Назар Довгий пройшов шлях від кур’єра на радіо до ведучого головних політичних ток-шоу країни. Проте сьогодні його можна зустріти в ранковому ефірі телеканалу КИЇВ24. Чому досвідчений медійник обрав муніципальний канал замість пропозицій інших медіахолдингів? Як професійне володіння бандурою допомагає тримати ритм у прямому ефірі та чому «цифровий партизан» Довгий оберігає свою родину від зайвих очей? Все це – у нашому щирому інтерв’ю про професію, швидкість та київський характер.

Вони виходять в ефір із бездоганною дикцією, тримають поставу та оперують сухими цифрами статистики. Але мало хто знає, що відбувається, коли гасне студійне світло або вимикається камера на місці чергового російського прильоту. Журналісти плачуть. Плачуть у машинах дорогою до редакції, плачуть удома, обіймаючи сплячих дітей, яких залишили заради екстреного виїзду, плачуть над понівеченими життями чужих, але таких рідних людей. Як воно – дивитися в очі матері, яка щойно дізналася, що під завалами загинули її діти, і не знати, яке поставити запитання? Як це – знімати чорні пакети, поки всередині все кричить від болю? За роки великої війни в архівах телеканалу КИЇВ24 зібралися тисячі годин відео. Це не просто хроніка – це шрами на серці кожного, хто тримає мікрофон та камеру. І вони чесно розкажуть про те, що зазвичай залишається за кадром.