Новини телеканалу

З початку повномасштабної війни телеканал КИЇВ24 щодня виходить в ефір із власним інформаційним марафоном, не припиняючи мовлення жодного дня. Увесь цей час журналісти виїжджали в найгарячіші точки, зокрема й під час обстрілів, часто стаючи першими свідками найгостріших подій. Але випадок із журналісткою Дар’єю Рябчун показав: навіть у країні, що живе в умовах щоденних атак, суспільство часто не готове до цих стандартів і не розуміє ціну одного включення в ефір. Один репортаж із Троєщини спровокував хвилю тролінгу в соцмережах і відкрив незручне питання: чому ті, хто ризикує життям заради інформування, стають мішенню для глузування? І що з цим робить цивілізований світ?

Усе почалося, як зазвичай: журналістка телеканалу КИЇВ24 Дар’я Рябчун вийшла в прямий ефір із Троєщини під час тривоги. У кадрі на дівчині були каска та бронежилет. І саме цей вигляд став предметом насмішок. У коментарях – сарказм, жарти про памперси, БТР, циркову освіту. Все це швидко перетворилося на хвилю тролінгу, який легко переходив межі. Наче уже всі обговорили, пожартували, обурилися чи підтримали. Але ми хочемо продовжити цю розмову, бо здається, ми ще не встигли все осмислити. Бо цей випадок – не про один ефір і не про одну журналістку. Це про наше суспільство, про межі, де жарт перетворюється в цькування, й сліпі плями, які ми не завжди можемо подолати. Коли ми вважаємо гумором те, що насправді є приниженням. Коли не визнаємо, що журналістика під час війни – це теж фронт, і інколи реальний, а не тільки інформаційний. І коли сприймаємо каску як клоунський реквізит, а не як спробу захистити життя.

Напередодні Нового року телеканал КИЇВ24 та «Радіо Київ FM»презентували особливий спецпроєкт – соціальний календар на 2026 рік. Його героями стали не моделі, а 12 співробітників каналу, які змінили мікрофони, камери та інші професійні прилади на зброю. Загалом понад 30 наших працівників зараз перебувають на фронті.
Кожна сторінка календаря – це заклик до дії. На кожній розміщено QR-код, що веде на збір для підрозділу героя. Січнева сторінка присвячена Валерію Калнишу та має на меті допомогу Благодійному фонду AZOV.ONE.

Валерій Калниш – відомий журналіст, теле- та радіоведучий, який сьогодні вдягнув піксель. Молодший сержант 1-го корпусу НГУ “Азов”– саме він відкриває благодійний календар КИЇВ24 на 2026 рік. Це одна з історій про те, як цивільні професіонали стають щитом для всієї країни. Ми поставили Валерію декілька питань і отримали щирі відвідання

Календар КИЇВ24 на 2026 рік, який задумувався як лімітований, несподівано став проєктом великої єдності: охочих підтримати наших колег-захисників виявилося значно більше, ніж ми очікували. Він був задуманий як символ вдячності нашим героям у війсковій формі. Але запит від людей, які хочуть долучитися до благодійної частини проєкту та отримати календар, виявився настільки великим, що КИЇВ24 відкриває передзамовлення за посиланням (дивиться нижче). Календар став більшим, ніж просто друкованим сувеніром, – містком між тими, хто сьогодні на фронті, і тими, хто хоче буди корисним для наших захисників.

11 січня свій День народження святкує Ілона Довгань – ведуча телеканалу КИЇВ24, яка стала для багатьох українців голосом здорового глузду та спокою під час хаосу та випробувань. Цю дату вона зустрічає у особливому розквіті: минулий 2025 рік став для Ілони знаковим. До блискучої журналістської кар’єри телеведучої додалася глибока реалізація у психології – її авторський YouTube-проєкт «Точки опори», який менше ніж за півроку перетнув позначку у 35 тисяч підписників, перетворившись на справжню цифрову терапію для тих, хто шукає підтримку під час війни.

Сьогодні Ілона – не просто обличчя новин, а дипломована психологиня, яка використовує свій ефірний досвід, щоб допомагати людям знаходити внутрішню стійкість. У цьому святковому інтерв’ю, яке ми публікуєм як монолог, ми говоримо не про цифри в паспорті, а про нову ідентичність. Як це – дозволити собі бути вразливою у кадрі та сильною поза ним? Чому 2025-й навчив її жити «тут і зараз»? Це розмова про те, як на межі журналістики та психології народжується справжнє просвітництво, та як Ілона Довгань зуміла стати для своєї аудиторії не просто ведучою, а людиною, якій довіряють найпотаємніше.

Телеканал КИЇВ24 випустив календар на 2026 рік. Його героями стали не моделі й не актори, а справжні українські герої – працівники телеканалу, які нині боронять Україну в лавах Збройних Сил. Понад 30 наших колег зараз на фронті. 12 з них стали героями благодійного календаря КИЇВ24.

У найскладніші часи українці знову довели: єдність – це сила, а допомога одне одному може бути не лише корисною, а й красивою. Проєкт «На шапку», що понад десять років тому виріс із маленької ініціативи на Подолі, став одним із символів сучасного українського волонтерства, де музика, мистецтво та людська стійкість переплітаються в єдине ціле. 1 січня, в новорічну ніч, о 00-05 дивіться документальний «Фільм про «На шапку» на телеканалі КИЇВ24.

Яким був рік, що минає? Як ми його прожили, що з цього маємо не забути, які висновки треба зробити? У фінальні години 2025-го року телеканал КИЇВ24 покаже підсумкову програму, що вже стала традиційною, – Річневик. Про те, яким він буде цього разу, ми попросили розповісти Ірину Главацьку, головну редакторку радіо «Київ FM» і цьогорічну продюсерку проекту.

У новорічну ніч телеканал КИЇВ24 покаже документальний «Фільм про На шапку» – чесну, емоційну й дуже особисту розповідь про волонтерський проєкт, що народився з болю, а з роками став символом єдності, взаємної підтримки й внутрішнього фронту. Це історія без вигаданих героїв – про реальних людей, реальну допомогу і музику, яка не просто звучить, а буквально рятує життя.

Зазирнути за лаштунки телебачення й радіо, побачити студії, познайомитися з ведучими та спробувати себе в ролі журналіста чи радіоведучого – для багатьох, особливо для дітей і підлітків, це справжня мрія. На телеканалі КИЇВ24 та «Радіо Київ 98 FM» ця мрія набула ще одного виміру – благодійного. Волонтерський проєкт «Екскурсія за донат» за рік перетворився на сталу ініціативу, яка не лише відкриває світ медіа зсередини, а й допомагає тим, хто сьогодні захищає Україну.