«Патріотизм без гасел і пафосу»: співак Зіновій Карач розповів про рок-оперу «Патріот», яку 24 серпня, о 22:00, покаже КИЇВ24

 

Зіновій Карач – знана постать української сцени, співак, музикант, автор та ведучий. Фіналіст популярних телепроєктів «Голос країни» та «Х-фактор», соліст знаменитого проєкту «Notre Dame de Paris Україна» (роль Квазімодо), фронтмен ретро-колективу FIJI Band та засновник проєкту Wszystko. У рок-опері «Патріот» Київської опери Зіновій втілив образ Любомира – українця, який разом зі своєю країною проходить шлях від кінця 1980-х до подій повномасштабного вторгнення.

Пане Зіновію, хто такий Любомир для вас? У який момент роботи над роллю ви перестали бачити в ньому просто персонажа і побачили живу людину?

Чесно кажучи, із самого початку, як тільки дізнався, що персонажа зватимуть Любомир,  я одразу паралельно ідентифікував себе з ним. У нього складне українське ім’я, і в мене складне, неординарне ім’я. Тому я одразу ототожнював себе з ним, навіть ще не знаючи до кінця сценарію.

А якщо на повному серйозі, то живим і звичайним Любомира роблять епізоди, пов’язані не з пафосним патріотизмом, а з його людськими вчинками та помилками. Це розбиває бар’єр, коли ми чуємо слово «патріот» і чекаємо на ідеальну людину з плаката. У нашій виставі Любомир – це звичайна людина, яка помиляється, шукає й живе життям, яким живе кожен українець.

Любомир проходить кілька десятиліть української історії. Що змінюється в ньому за цей час, а що залишається незмінним?

Ми бачимо, як Любомир буквально формується як патріот. Він не народився одразу з готовими усвідомленими думками: обставини та час змушували його цей патріотизм довкола себе гартувати.

Незмінним у ньому залишається прагнення самоусвідомлення та самоідентифікації. Ми показуємо непростий період, коли українцеві треба було знайти ті опори та маркери, які роблять із людини без позиції свідомого українця. Це одвічне прагнення бути українцем і ділитися цим із іншими залишається в ньому попри зміну епох, трендів і наративів.

У яких його рішеннях чи сумнівах ви найбільше впізнаєте сучасних українців — можливо, навіть себе?

Дуже актуальним є те, що я усвідомив у собі понад 10 років тому: мені нічого не винні ані гімн, ані герб, ані прапор цієї держави, ані земля, на якій я живу. Вона мені не винна нічого. Вона зробила для мене все: вона є, вона подарувала мені життя і подарувала це життя суб’єктним, окремішнім від інших націй.

У своєму монолозі Любомир говорить, що нам варто навчитися любити свої символи за те, що вони є; за те, що під цими кольорами виборювалася свобода. Безкорислива любов до Батьківщини – це те, що нам усім потрібно мати в собі, особливо в часи війни.

Пісні «Скрябіна», «Братів Гадюкіних», Марії Бурмаки, Тараса Петриненка у виставі стають частиною біографії героя. Яка композиція найточніше розкриває Любомира?

Кожен трек доповнює цей образ. Але наш диригент і композитор Євген Воронко разом із поезією Олександра Олеся створили пісню, якої не існувало до вистави. На вірш «Вийди, змучена людьми» Євген написав музику, і це стала фінальна арія рок-опери.

Саме вона максимально розкриває Любомира. Це акт прийняття того, що за свободу доводиться приносити жертву, і що в основі всього лежить глибинна любов до рідної землі. Вона неймовірно красива і за словами, і за мелодією.

Якби вам треба було одним реченням пояснити глядачеві, про що ця історія, що б ви сказали?

Слоган нашої вистави дуже влучний: «Це історія про одного з нас». Я б навіть сказав: «Це історія про тебе». Щоб кожна людина прийшла, побачила в ньому себе, свої помилки чи свої вибори і зрозуміла, що країна ­– це ми.

Не пропустіть унікальну телепрем’єру рок-опери «Патріот» у День Незалежності, 24 серпня, о 22:00, на телеканалі КИЇВ24! Пориньте у масштабне театральне дійство, відчуйте голос поколінь та проживіть цю історію разом із усією країною.