Зрештою, здається, що майже тисяча днів повномасштабної війни – достатній період часу, аби усвідомити значення мови для держави і в житті кожного з нас. Аби зрозуміти, що мова – така ж зброя в боротьбі з ворогом, як і дрони, балістичні ракети чи танки.
Однак, і досі на вулиці, в кав’ярнях чи транспорті ми час від часу чуємо російську.
Тож, напередодні Дня української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня, ми запитали у ведучих телеканалу КИЇВ24, чи траплялися їм останнім часом та й загалом за період повномасштабної випадки, коли у громадських закладах їх обслуговували російською? І про те, як вони до цього ставляться.
Анастасія Красніцька: «Навіть підрядників на своє весілля я обирала за “мовною ознакою”»
«Острів Корфу, вересень 2021 року. Ми з чоловіком сидимо за столиком в одному з прибережних ресторанчиків. Почувши нашу розмову, підходить власниця: «О, ви із Украіни! Здравствуйтє! Гатова прінять ваш заказ». На що ми запитали, чи розуміє вона українську. Отримавши у відповідь «Ні!», сказали, що робитимемо замовлення англійською. Після цього жінка пішла геть, і далі ми спілкувалися з офіціантом. Це одна з найбільш красномовних історій про моє ставлення до обслуговування російською у громадських закладах. Я ніколи не куплю річ, якщо в магазині (байдуже, онлайн чи офлайн) мені відповіли російською, ніколи не співпрацюватиму з людиною, якщо вона спілкується зі мною мовою окупанта. Навіть підрядників на своє весілля я обирала за «мовною ознакою». На щастя, за останній рік випадків, коли мені відповідали російською, не було. Але якби так трапилось, то я б попросила людину перейти на українську, а в разі відмови неодмінно б написала скаргу керівництву закладу.»
Андрій Джеджула: «Поки не потрапляв у ситуації, де зі мною у громадських закладах спілкуються російською»
«Я поки не потрапляв у ситуації, де зі мною у громадських закладах спілкуються російською, якщо б так сталося, то продовжував би говорити українською до наступної помилки представників сервісу і зробив би зауваження! А ось щодо переглядів різних ютуб-передач із z-ведучими в різних закладах, одразу роблю зауваження – і їх миттєво вимикають!»
Олеся Кобзар: «Я просто стараюся в цьому діалозі звучати красиво й виразнішне!»
«Мені байдуже, чому людина відповідає чи обслуговує російською, якщо війна не переконала, то сварками не переконаю і я, просто стараюся в цьому діалозі звучати красиво й виразнішне! Коли ж у відповідь намагаються говорити українською, долаючи страх помилитись, я завжди хвалю й підтримую!»
Сергій Смальчук: «Якщо людина не розуміє прохання послуговуватись українською – викликаю поліцію й пишу заяву про порушення мовного законодавства»
«Коли у громадських закладах мене намагаються «обслужити» російською мовою – намагаюся ввічливо просити послуговуватись українською. Якщо людина не розуміє, чому – викликаю поліцію й пишу заяву про порушення мовного законодавства. Як було одного разу в овочевому магазині «Грядка» в місті Ірпінь. Паралельно намагаюся стрімити увесь процес у соцмережі. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь в ефірі порадив мені напряму звертатись до них, в Офіс мовного омбудсмена. Тож, наступного разу, вочевидь, скористаюсь і цим видом заяви про правопорушення. Я – за цілковиту й тотальну українізацію Держави Україна.»
Олеся Турчин: «Толерантність закінчилася 24.02. Бо мова має значення»
Слава Соломка: «Я не дуже люблю контролерів у транспорті, бо вони часто поводять себе відверто по-хамськи»
«Наприклад, я не дуже люблю контролерів у транспорті, бо вони часто поводять себе не просто зухвало, а відверто по-хамськи. Якось одна така мені каже: «Что у вас с проездом?» Я відповів: «Я вас не розумію». І після ще кількох спроб з’ясувати «Что же у меня с проездом» вона крикнула напарниці: «Наташа, подойди. Не разумиет тут один». І от тоді я з ними серйозно поговорив на цю тему. Аби не робили більше такого.»
Ілона Довгань: «Останнім часом досить рідко в закладах чую російську»
«Роблю зауваження. Обов’язково запитую: «Ви обслуговуєте російською?». 99,9% одразу ж мовчки переходять на українську. Траплялися такі випадки. Але, сказавши мені «здравствуйтє» й почувши «вітаю, підкажіть…», тут же переходять… Останнім часом досить рідко в закладах чую російську. В Києві 90% у закладах, ресторанах, магазинах – українська. В таксі – 70% українська. Відчувається прогрес.»
Тарас Кобзар: «Практично ніколи не роблю зауважень, хоча варто було б»
«Я нормально реагую, коли у сфері послуг чую відповідь недержавною. Практично ніколи не роблю зауважень, хоча варто було б. Просто спокійно продовжую відповідати українською – ввічливо, коректно й тактовно. Я підтримую нашу мовну політику, але розумію: щоб заговорити українською, її треба полюбити, пропустити через себе. З примусу, на жаль, такого не відбудеться. Вірю, що ця біда й криза зможуть простимулювати всіх нас на створення іншої, нової України – єдиної, соборної та суверенної.»
У День журналіста, 6 травня, в Києві відбулась восьма церемонія нагородження Big Data Awards. Під…
«Воїни Слова» – публіцистично-просвітницький проєкт у форматі відеоподкасту, спрямований на дерусифікацію мовного простору в Україні…
Професія журналіста – це не просто про факти й новини. Це коли ти романтична душею,…
Притулок «Зоопатруля» відчиняє двері для всіх небайдужих до котиків та песиків
Телеканал КИЇВ24 знову відчинив свої двері для творчої молоді, яка мріє про професійну тележурналістику та…
Ольга Нємцева, телеведуча каналу КИЇВ24, знову стане мамою. Про другу вагітність вона говорить як про…