Найкращі книги та фільми про кохання: шорт-листи від ведучих телеканалу КИЇВ24

Анастасія Красніцька: «Я заздрю тим, для кого ці книги ще попереду»

«Колекція пристрастей або пригоди молодої українки», Наталка Сняданко

Перечитую стабільно раз на 5 років. І завжди відкриваю цю книгу для себе по-новому. Власне, саме з неї на початку 2000-х відбулось моє знайомство з сучасною українською літературою. Під обкладинкою — низка історій, які зібрала дівчина-галичанка упродовж дорослішання. Тут вам пристрасті по-українськи, по-німецьки, по-італійськи й навіть аристократичні. І щоразу перед головною героїнею постає запитання: «Це пристрасть чи справжнє кохання?». Що ж, читачеві цю відповідь доведеться шукати теж.

 «Самотність у мережі», Януш Леон Вишневський

Перша книга популярного польського автора, що вже встигла стати класикою. «З усього, що вічне, найкоротший термін у кохання…» — фраза, яка зустрічається в романі, стала лейтмотивом усієї історії. В її основі — віртуальне листування героїв, яким, нехай і онлайн, але пощастило знайти свою споріднену душу. Сказати, що на останніх сторінках я плакала — не сказати нічого. Бо ж фінал драматичний і трагічний. Але не спойлеритиму тим, хто не читав, лише скажу, що в багатьох книга викличе ностальгію, адже листування героїв відбувається через електронну пошту та ICQ.

 «Становлення», Мішель Обама

Мемуари першої леді США — ні про що інше, як про любов — у найширшому її розумінні. Любов до батьків, до своїх доньок, до чоловіка і, звісно, до країни. Без любові пройти той шлях, який здолала вона — неможливо. 8 років у Білому домі були одними з найскладніших і водночас найцікавіших у її житті. «Були дні, тижні, місяці, коли я ненавиділа політику. Але були і моменти, коли від краси цієї країни і її людей мені перехоплювало подих, і я не могла вимовити ні слова…», – пише Мішель Обама. А я заздрю тим, для кого ця книга ще попереду. 

 «28: наступного літа в той самий час», Елін Гільдербранд

У дитинстві мені здавалось, що коли протягом читання я перериваюсь, то на сторінці з закладкою завмирають усі герої. І допоки я не візьму книгу в руки, вони змушені чекати — їхні життя стоять на паузі. Ця книга мені повернула такі відчуття. Чим швидше читатиму, думала я, тим швидше головні герої побачаться знову. А зустрічаються вони лише раз на рік. Історія з нервом протягом усього сюжету. Попри те, що роман «літній», взимку читати його особливо приємно, адже з холодного лютого він переносить на пляж Атлантичного океану. 

 «Бріджертони», Джулія Куїнн

Сучасна класика — не інакше. Хочете перепочити і відволіктись — «Бріджертони» вам у руки. Легкі любовні історії, чий сюжет несеться стрімголов і закручує вас у вирі розкоші та балів. А як треба більше користі — читайте англійською.

Слава Соломка: «Обираю Педро Альмодовара»

Щодо найкращіх  фільмів про кохання – для мене це фільми Педро Альмодовара. Він показує саме тіньові його сторони, саме ті моменти щастя людини, про які хтось інший сказав би, що це збочення. В моменти пристрасті кожен із нас по-своєму збоченець. Альмодовар не боїться показувати кохання саме таким. Хтось із психологів узагалі назвав стан кохання тимчасовим психічним розладом і втратою відчуття реальності. Альмодовар показує, чому і яким чином кохання спричиняє психічний розлад, і до яких трагічних наслідків це може призвести.

Ірина Король: «Фінал, коли дивлюсь — завжди до сліз»

Фільм про любов, який би я виділила першим — «Брудні танці». Романтична комедія, знята кілька десятиліть тому, вона давно стала культовою. Але попри «солідний вік» — її хочеться й хочеться переглядати. Це історія дівчини з заможної родини, яка на курорті закохується в інструктора з танців. І ось ця любов перетворює героїню з «гидкого каченя», якою її вважали рідні, на тендітну граційну леді. Фільм, чимось схожий на казку, насправді заснований на реальній історії сценаристки. 

Інша стрічка про любов без хепі-енду — «До зустрічі з тобою». Це фільм про любов, яка не мала шансів бути довгою. Однак пара зуміла подарувати одне одному дуже яскраві й незабутні моменти перед тим, як чоловік добровільно вирішив піти з життя. Фінал, коли дивлюсь — завжди до сліз. 

Як багато книг, і різнопланових, про кохання було прочитано! Але насамперед виділю роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр». Це книга про любов, яку в суспільстві не визнавали. Але серцю не накажеш — тому головні герої долають непростий шлях назустріч одне одному. І коли здавалося, що бути разом їм не судилось ніколи — доля їх знову зводить разом і робить щасливими. Тому що вони любили по-справжньому. 

З українських виділю роман Ірен Роздобудько «Ґудзик». Про любов, яка стала фантомом у житті героя. Коли він закохується без взаємності. І через 25 років ця його любов отримує продовження у несподіваний спосіб. Однак минуле іноді може сильно зіпсувати теперішнє. 

Ілона Довгань: «Про зрілу любов зрілих людей» та інше

Мої улюблені фільми:

«Вічний день святого Валентина». Це як «День бабака», але в пошуках коханого.

«Чоловік нарозхват»: про те, як відомий футболіст закриває гештальти минулого, щоб повернути родину. 

«Нянька за викликом». Чудова Кетрін Зета-Джонс у головній ролі. Про те, що різниця в 15 років не проблема, якщо люди емоційно зрілі.

«Реальна любов». Це хіт, як і «Містер і місіс Сміт».

«Останній шанс Гарві» — про зрілу любов зрілих людей.

«Тюльпанова лихоманка» — про кохання в Середньовіччі. Дуже атмосферно. 

«Королівський роман». Цікава історія про реформи в країні й кохання лікаря, а також королеви поруч із психом-королем.

«Прогулянка в хмарах». Кіану Рівз — це завжди круто. Солодкий роман, виноградники, гідність. 

«Патрік» — дуже миле кіно про те, як собачка зумів змінити життя людей і привнести кохання. 

«Вам лист» — роман у листуванні й реальність. Зіркові актори.

«Секс і місто» – секс і рефлексії жінок. 

Книги про кохання:

«Ніч у Лісабоні», «Три товариші» Е. М. Ремарк. Ремарк дуже чутливо описує стосунки, глибоко й ніжно, враження, що ти теж в епіцентрі подій.

«Гордість і упередження» Джейн Остін. Манери, виховання, упередження, стереотипи, ідеалізм, пристрасті, щире кохання – це все ви знайдете у книзі. 

«Сніданок у Тіффані» Трумена Капоте. За книгою є екранізація з Одрі Хепберн. 

«І майже ніколи не навпаки» Марії Матіос: болючі реальні стосунки в українському селі століття тому.

«Украдене щастя» Івана Франка: класика, твір проймає, в якій би постановці його не дивилась і не читала.

«Клавка» Марини Гримич. Цікава історія, післявоєнний Київ, Спілка письменників. Паралельно — любовна історія: кого обрати, якщо є два цікавих претенденти, але в кожного — свої мінуси.