«300+»: на телеканалі КИЇВ24 стартує проєкт про те, що залишається за кадром після важкого поранення, як відбувається реабілітація та як триває складний шлях до нового життя

 

Назва програми побудована на військовому понятті «трьохсотий» – поранений. Але саме плюс після цифри 300 змінює сенс. Після поранення починається довгий період, про який значно менше говорять.

У новинах поранення часто зводиться до факту. А у програмі планують говорити про наслідки. Про те, як людина вчиться ходити. Як користується протезом. Як адаптується до нового тіла. Як повертається до роботи. Як заново будує побут. Як знаходить сили не зупинятися. Тобто не про сам момент травми, а про життя після нього.

Ідея, яка народилася з медичної програми

Поштовхом стала робота Ірини Главацької над програмою «Лікар знає». Їй хотілося відійти від розмови про конкретні хвороби й поговорити про значно ширшу тему: як суспільство повертає до життя захисників після важких поранень. Для цього вона звернулася до «Титанів».

Під час розмови із представником центру Запорожцем вона дізналася про їхній артцентр і про те, що ветерани вже беруть участь у подкастах. Тоді й виникла пропозиція створити спільний проєкт. До роботи долучилася Леся Наконечна. Разом із нею прописали концепцію, а на момент підготовки матеріалу вже працювали над пілотним випуском.

Чому ведучою буде не ветеран?

Спочатку розглядали можливість запросити одного з ветеранів, які проходять реабілітацію в «Титанах», як ведучого. Ідея була зрозуміла: людина, яка сама пережила важке поранення, могла б говорити з героями з позиції власного досвіду.

Але для радіоформату це створювало проблему. Телеглядач бачить ведучого: його зовнішність, рухи, протез, міміку. Слухач радіо цього не бачить. І якщо наслідки поранення впливають на мовлення ведучого, радіослухач не отримує того контексту, який має телеглядач. Тому редакція поставила якість розмови вище за символічне рішення.

Так ведучою стала Леся Наконечна, яка працює з «Титанами» та добре знає їхню діяльність. Це рішення має ще одну перевагу: воно залишає в центрі програми героя. Ведуча тут — не головна дійова особа і не людина, яка має розповісти власну історію замість співрозмовника. Її роль — провести розмову так, щоб слухач почув саме героя.

Найскладніше починається тоді, коли операція закінчилася

Особливість «Титанів» — робота зі складними випадками протезування. Йдеться не про стандартні ситуації, коли людині можна швидко підібрати готове рішення. Центр працює з важкими випадками, зокрема зі складними ампутаціями та ситуаціями, коли перед протезуванням потрібні додаткові хірургічні втручання.

Але навіть складний протез сам по собі не вирішує проблему. Потрібно навчитися ним користуватися, перебудувати рухи, знову вчитися ходити й робити те, що раніше відбувалося автоматично.

Тому історія героя не завершується в момент, коли він отримує протез. Власне, для «300+» з цього моменту вона тільки починається. Формат програми передбачає окрему історію одного героя: його життя до війни, поранення, реабілітацію і те, що відбувається зараз. Але основний акцент — саме на періоді після травми.

Довга розмова дозволяє повернути деталі цього етапу, не перетворюючи героя на символ, не роблячи з нього лише «історію сили» і не зводячи його життя до травми. Це принципово інша оптика.

«300+» одночасно для радіо, телебачення і YouTube

Проєкт матиме відеоверсію та виходитиме на «Радіо Київ FM», телеканалі КИЇВ24 та YouTube-майданчиках.

Коли та де дивитися й слухати

На радіо: щопонеділка о 13:05.

На телеканалі КИЇВ24: щовівторка о 22:00.

Випуски будуть записаними, а не у форматі прямих ефірів. Для такої теми це дає змогу працювати з матеріалом спокійніше: не вимагати від героя миттєвої реакції, не підганяти розмову під хронометраж ефіру та приділити максимум уваги деталям.

У «300+» є ще одна функція — показати, чим насправді займається реабілітаційний центр. Але для редакції було важливо не перетворити програму на презентацію роботи «Титанів». Центр тут — партнер, який відкриває доступ до чесних історій людей.