Маніпуляції без кордонів: в ефірі КИЇВ24 фактчекерка Альона Романюк розповіла, як кремль адаптує дезінформацію та фейки про Україну під кожну країну

Як розповіла Альона Романюк, російські пропагандисти вже давно працюють не «всліпу», а застосовують точкові інформаційні атаки, адаптовані під історичний і соціальний контекст кожної окремої країни ЄС. Тобто для кожної країни є свій «набір» шейків і наративів.

Наприклад, у Польщі російські пропагандисти активно розігрують болючі історичні теми: події Другої світової, напружені сторінки у відносинах між українцями і поляками.

Беручи окремі факти або навіть вирвані з контексту згадки, пропаганда роздуває їх до «системних проблем», сіє недовіру та ворожнечу між народами.

Щодо інших країн Європи, то ту дуже популярні  «кримінальні» та «соціальні» міфи про Україну. Поширюються наративи про те, що українці нібито є «криміногенною групою» у ЄС, «сидять на шиї платників податків», «займають робочі місця», «провокують конфлікти», а допомога Україні з боку Європи нібито масово розкрадається.

Усі ці твердження ­­– типові інструменти для підриву підтримки України серед європейського населення.

Альона Романюк наголошує: сьогодні російські пропагандисти дедалі рідше вигадують фейки «з нуля». Люди стали уважнішими, а відверто абсурдні історії спрацьовують гірше.

Тому обрано іншу тактику. Береться реальний одиничний факт, наприклад, локальний конфлікт фермерів на польсько-українському кордоні щодо зерна. Дале він перебільшується до масштабу тенденції. І цей окремий інцидент представляють як масштабну «системну кризу».

Часто до реального одиничного факту додаються вигадані деталі. Ситуацію доповнюють «коментарями», анонімними повідомленнями – і виходить новий фейк. Ось приклад із Британії, який багато хто пом’ятає.  Окремий випадок, коли британець залишив свою родину після того, як у їхньому домі певний час проживала українка-біженка, російська пропаганда перетворила на «масове явище». Було створено наратив: «українки руйнують британські сім’ї». Це класична маніпуляція: один випадок подають як соціальний тренд.

Використовивають і повністю вигадані фейки: від псевдоблогерів до «респектабельних медіа». Серед прикладів від Альони Романюк – історія, запущена через ноунейм блогера в Єгипті, щодо нібито придбаної сім’єю Президента України елітної нерухомості. Фейк супроводжувався підробленими документами з грубими помилками, але це не завадило йому розійтись соціальними мережами.

Як виглядає модель поширення російської дезінформації? За словами фактчекерки, сьогодні пропаганда працює багатошарово: спочатку блогери та анонімні ресурси. Потім медіа – видання, які маскуються під європейські, але просувають проросійські меседжі. Далі – цитування «авторитетами» та подальше тиражування у соцмережах.

Через таку структуру дезінформація виглядає «легітимною», і саме це робить її небезпечною.

Альона Романюк підкреслила, що саме раді протедії фейкам і дезінформації в Україні діє кілька фактчекінгових компаній, які активно відстежують неправдиві повідомлення, інформують блогерів і медіа про їхні помилки та допомагають прибирати недостовірний контент.

Дуже велика проблема, коли брехливі «сенсації» підхоплюють українські блогери в гонитві за переглядами та вподобайками. Однак після звернень фактчекерів багато з них усе ж видаляють сумнівні матеріали.

Виступ Альони Романюк на КИЇВ24 ще раз продемонстрував: російська дезінформація діє хитро, цілеспрямовано та технологічно. Вона адаптується під кожну країну, використовує локальні конфлікти, підробляє документи, ховається за «легальними» медіа та запускається багаторівневими каналами.

Саме тому медіаграмотність – не опція, а необхідність сьогодні.
І саме тому КИЇВ24 продовжує працювати над тим, щоб українці були захищені в інформаційному полі – щодня, системно і професійно.