Categories: tvnews

Які козирі у «козирних дам» на телеканалі «Київ», – Telegid

Як мінімум, вийде класна програма. Саме такий проект недавно з’явився на телеканалі «Київ» та радіо «Київ FM». У програмі «3 х 4» чотири постійні ведучі – Ірина Главацька, Світлана Василенко, Габріелла Массанга і Марта Мольфар обговорюють три актуальні теми. Одна одну вони жартома називають «козирними дамами» за аналогією з чотирма дамами з колоди карт – одна команда, але різні масті, різні характери. Їх погляди можуть збігатися або ж бути абсолютно протилежними. В ефірі дами встигають поговорити і на особисті теми, які можуть бути цікаві аудиторії. До речі, за основу програми «3 х 4» взятий формат «The View» АВС, однією з ведучих якого, наприклад, є американська «козирна дама» – голлівудська зірка Вупі Голдберг.

А ми вирішили з’ясувати, в чому головний козир кожної з українських ведучих.

Ірина Главацька: «Ми запалюємо справжні зірки»

На телебаченні Ірина з 2008 року, а до цього працювала на різних радіостанціях. За кілька років на ТБ вона доросла з ведучої новин до шеф-редактора. І сьогодні керує проектом «Київ. NewsRoom» на телеканалі «Київ».

Своїм найголовнішим козирем Ірина вважає вміння і бажання працювати з молодими журналістами. За два десятиліття роботи в різних ЗМІ вона виховала ціле покоління журналістів.

«Справа в тому, що журналістська освіта в Україні дуже теоретична. Студенти під час навчання фактично не мають практики, яка давала б їм реальні знання з написання текстів, пошуку героїв або верстки сюжетів. Тому, коли до тебе приходять молоді люди з дипломами, все, що вони мають насправді – це вогонь в очах. І якісь мінімальні теоретичні знання. А більшість телеканалів шукають вже людей з досвідом, тому на них дорога вчорашнім студентам закрита. Так що можна сказати, на нашому телеканалі ми запалюємо справжні зірки, даємо шанс реалізувати себе, а, головне – навчаємо всьому, що потрібно для повноцінної журналістської роботи», – розповідає Ірина.

Для неї робота з молоддю – справжній кайф. Її неодноразово запитували, чи не боїться вона так щедро ділитися досвідом, адже хтось потім може досягти великих успіхів. Але Ірина пишається своїми колишніми учнями. «Я радію, коли до нас на телеканал приходить студент, за кілька місяців ми робимо з нього справжнього профі, і він йде на всеукраїнський канал. Дуже часто мені дорікають, мовляв, ми навчили, а людина пішла. А я завжди рада. Тому готова і далі когось вчити».

Сьогодні Ірина Главацька викладає в медіашколі на телеканалі, крім того, запустила власний проект з підготовки журналістів – «Школа новин».

Світлана Василенко: «Мій головний козир – голос»

Світлана Василенко – ведуча радіо «Київ 98 FM», а також експертка-консультантка з техніки мови і риторики. Тому не дивно, що вона своїми козирями вважає свій голос і вміння довго говорити на різні теми, ставити питання, тобто те, без чого складно уявити радіо. Правда, бувало, що Світлана забувала відключити свій «радійний» голос.

«У звичайному житті я намагаюся не використовувати свій голос в повну силу, тому що це викликає у людей дивну реакцію, вони впадають в ступор, замовкають і продовжують просто слухати, – розповідає вона. – Але одного разу я залишила на СТО машину і сіла в маршрутку. Перед цим довго спілкувалася по телефону зі своїм гостем і забула переключитися на повсякденну реальність. Під’їжджаю до своєї зупинки і кажу «радійним» голосом: «На наступній зупинці, будь ласка». Жінка, що сиділа недалеко від мене, повернулась: «Ви ж, правда, Світлана Василенко з радіо?» Тут всі замовкли і подивилися на мене. Як мені тоді здалося, в маршрутці повисла зловісна тиша. Я взяла майже мхатівську паузу, потім відповіла: «Так, я Світлана Василенко». «Я знала, я знала! – закричала жінка. – Я вас завжди слухаю! І передайте мені привіт. Мене Катя звуть!» Я пообіцяла їй, що в наступній передачі обов’язково передам їй привіт».

Габріелла Массанга: «Мої козирі – зовнішність і добре володіння українською мовою»

Телерадіоведуча Габріелла Массанга починала кар’єру як ведуча прогнозу погоди на 5 каналі. Там вона робила й свої авторські проекти «Мамина школа», «Сімейні зустрічі». На телеканалі «Київ» вона була ведучою ранкового шоу «Ранок по-київськи». Ще Габріелла працює ведучою на радіо і займається власним благодійним проектом «Вір у диво», в якому зірки шоу-бізнесу підтримують дітей з рідкісними захворюваннями. Зараз на радіо «Київ 98 FM» вона веде програми «Київ. Афіша» і «Афіша.Онлайн».

«Африкансько-українське коріння – це те, що виділяє мене серед інших і є моїм козирем. І за це я вдячна своїм батькам і долі», – каже Габріелла. Також вона пишається хорошим володінням української мови, що особливо важливо в її роботі. Ну, а третім своїм козирем ведуча вважає вміння до кожного знайти підхід і розгледіти в людині особистість.

Марта Мольфар: «Мої козирі: професіоналізм, повага до людей і підтримка моїх близьких»

Марта Мольфар – дикторка, радіоведуча, співзасновниця Київської творчої спілки акторів-дикторів, медіатренерка, консультантка з іміджу голосу і комунікативних навичок, кіносценаристка. У Марти за плечима двадцять років роботи у ЗМІ. Вона провела сотні інтерв’ю зі знаменитостями і експертами в різних сферах, п’ятнадцять років спілкувалася із слухачами у прямих ефірах.

«Мені часто кажуть, що мій козир – гарний голос. Але одного цього замало, щоб, розкривши рот, заручитися підтримкою інших. Важливіше – вміти спілкуватися з різними людьми в різних обставинах. Думаю, це і є мій головний козир, який тримається на трьох китах.

«Кит перший» – це професіоналізм. Голосом я володію професійно – озвучую кіно, рекламу, аудіокниги, мультфільми, комп’ютерні програми та інше. І веду ефіри на радіо.

Марта Мольфар

Абсолютно всі читачі чудово знають мій голос і чули його багато разів: кожен день у величезних кількостях він звучить по ТБ, радіо і в інтернеті. Найчастіше – в рекламних роликах. Ніхто не знає в обличчя акторів дубляжу, дикторів реклами або радіоведучих? Але мене, траплялося, впізнавали через голос. Наприклад, водії таксі або продавці в магазинах. Виявляється, вони слухали мої ефіри, пам’ятають їх. І щось в цих ефірах зачепило їх за живе, здалося близьким і важливим. У такі моменти я відчуваю себе щасливою: розумію, що робила це не дарма!

Часто люди просять мене навчити говорити красиво. Відкрию секрет Полішинеля – потрібно практикуватися! Просто говорите вголос, читайте з виразом, декламуйте.

А для того, щоб легше було спілкуватися, потрібно бути відкритими і більше довіряти людям. За 20 років у ЗМІ в ефірах і на керівних посадах я навчилася комунікувати з людьми. Точніше – відточила це вміння. Спілкуватися у мене відмінно виходило ще з дитинства завдяки емпатії.

Ось він – мій «другий кит» –  емпатія. Це співпереживання, вміння вловити і зрозуміти емоцію співрозмовника. Дуже корисне в житті вміння. Особливо для журналістів і ведучих.

Ви помічали, що під час розмови люди частіше зайняті собою, ніж своїм співрозмовником? Навіть деякі теле-і і радіоведучі більше прагнуть говорити самі, ніж почути гостя. Але навіщо ж тоді ви запрошуєте в свої студії класних експертів і цікавих гостей, якщо не даєте їм висловитися?

Нагадаю читачам лайфхак: «Хочете сподобатися – говорите з людьми про них самих». Бажано, звичайно, щоб інтерес до людей був щирий.

Я люблю людей. Радію разом з ними і переживаю. Мені подобається знайомитися з новими людьми, спостерігати за ними, слухати їх. Кожна людина – це цілий світ, це цікава історія, гідна роману або фільму.

Цікаво, що іноді я використовую для кіно реальні історії, а іноді – придумані мною, які потім відбуваються в реальності.

Наприклад, в одній з детективних історій я придумала, що злий геній краде з київської бібліотеки старовинну книгу «Апостол». І коли вже за готовим сценарієм почалися зйомки, ця давня і дуже цінна книга, справді, була викрадена з бібліотеки ім. Вернадського.

Часто цікаві історії відбуваються і в радіоефірах. Пам’ятаю, один з тих слухачів, хто додзвонився в мій ефір, висловив претензії до відомого політика. А політик цей, виявляється, в той момент їхав в машині і слухав нашу радіостанцію. Почуте його зачепило, і він тут же сам зателефонував до студії, щоб опонувати.

І третій мій «кит» – це моє оточення. Моя сім’я, мої друзі, мої учні. Я дорожу ними і дуже їх люблю. Вони – мій скарб, моє «перлове намисто», де перлини – це люди, що вплинули на мене і мій світ».

Джерело: Telegid

Мандрик Павло

Recent Posts

Ефір, що став обіймами: як марафон-премія від КИЇВ24 об’єднав столицю в День міста

Минулої неділі столиця святкувала свій день без пафосних промов та офіційного глянцю. Замість звичних урочистостей…

3 дні ago

«Київ – це люди»: яким буде в неділю великий святковий ефір-премія телеканалу КИЇВ24 про тих, хто тримає та створює наше місто

31 травня – День Києва. Традиційне, тепле свято, яке завжди об'єднувало корінних киян та гостей…

6 днів ago

Київський вайб-2026: телеканал КИЇВ24 та Радіо «Київ FM» запускають спецпроект до Дня народження міста

31 травня, у самий фінал весни 2026 року, столиця традиційно святкуватиме День Києва. Але міські…

6 днів ago

Ведуча телеканалу КИЇВ24 Олеся Кобзар презентувала книгу віршів, написану в найскладніші ночі війни

Телеведуча каналу КИЇВ24 Олеся Кобзар презентувала читачам свою першу книгу віршів – чесну, вразливу й…

2 тижні ago

Більше ніж традиція, сильніше за моду: як команда КИЇВ24 святкувала День вишиванки

Для України День вишиванки вже давно перестав бути просто датою в календарі чи святом красивого…

2 тижні ago

КИЇВ24 знову на «Фестивалі кар’єри»: майстер-клас від професіонала, знайомство з медіашколою та живе спілкування зі співробітниками телеканалу

Телеканал КИЇВ24 візьме участь у «Фестивалі кар’єри», який триватиме 21–24 травня на ВДНГ. Команда каналу…

2 тижні ago