«Має настоятися!» Ведуча телеканалу КИЇВ24 Ілона Довгань у День борщу ділиться секретами найулюбленішої страви українців

Кілька років тому на державному рівні виникла ініціатива заснувати свято на честь нашої найпопулярнішої страви та відзначати його щорічно у другу суботу вересня.

Сьогодні, напередодні 14 вересня, ми розмовляємо про борщ із ведучою телеканалу КИЇВ24 Ілоною Довгань. Вона розповідає про те, який борщ варить вона сама, як це роблять у її сім’ї, а ще – про те, як нагодувала борщем британців!

Ілоно, ти – дуже зайнята людина, а борщ ти вариш?

Звісно, ​​мій улюблений!

У соцмережах часто сперечаються на тему: який борщ справжній – із буряком, із перцем, із чорносливом, із сушеними грушами, гострий, солодкуватий… Твій борщ – він який?

Я варю борщ із білими грибами.

Це якийсь сімейний рецепт?

Ні. Це якось мій склався, не знаю, як. Бо сімейний – завжди з м’ясом. Бабуся робила, мама робить. А тато в нас такий борщ смачний готує! Він у нього такий акуратний, він як почне оце сальце, оцю цибульку, оцю морковку – і це все таке красиве, один в один! І борщ у нього настільки смачний! Чудовий! Немає оцього нарубаного: як піде, аби швидше…

А я ще додаю гриби з Карпат, які хтось привозить або я сама.  Їх треба добре вимочити, промити. Білі гриби, сушені. І от коли вони вже так набухнуть – промити, щоб стекли, потім – на пательню, трішечки щоб просмажились, набрали якогось такого присмаку, й відкладаємо. Картопелька відварюється в каструльці, а на пательні, де я робила гриби, ще можу там само робити засмажку. Я робила раніше, як і в нас у родині, – просмажувала буряк. Але мене одна жінка навчила спочатку його зварити, а потім подрібнити і просмажити. Так швидше буде. Й туди вже докидати. Потім – натерту моркву, й після неї – дрібненько нарізану цибульку. І ще має бути томатна закваска, яку роблять у моїй родині.

А томатна закваска – це що?

Зараз розкажу. В нас бабуся так робила, з томатного соку. Або, наприклад, може бути томатна паста, в яку я можу ще трішечки оцту додати, як бабуся це робила, щоб воно трошки кислинку давало. Це просмажується, й воно прямо так нормально просмажується, як пюре якесь таке виходить, як рагу таке зі всіма овочами. Тоді до картопельки – гриби, засмажка і в кінці – дрібно нарізана капуста. Я люблю багато капусти в борщі. Я можу дуже мало покласти картоплі, але багато капусти, й вона має ще трошечки така хрумка бути. Отаке. І ще ж – листочок лаврового листа. І оце воно так прокипіло й має настоятися. А потім він буде стояти скільки завгодно. В нас бабуся любила старий борщ, щоб він постояв у погребі. І вона його могла холодним їсти з казанка. Борщ має настоятися обов’язково. Мені здається, що він навіть смачніший, ніж із м’ясом.

А в тебе є якась цікава історія, пов’язана с борщем?

Колись я готувала борщ у Британії. Я тоді жила у британській родині й вирішила їх пригостити нашою національною стравою. Сказала, що це буде борщ. Вирішила, що куплю м’ясо, щоб це було за класичним рецептом, і приготую. І також купила там якісь схожі булочки, які потім часником натирала, щоб вони були, як пампушки. І вони кажуть: «Добре, давай це в нас буде обід, бо на вечір ми запросили гостей». А там немає традиції накривати столи. Коли до них ввечері приходять гості – вони їх зазвичай пригощають вином і горішками.

Купила я яловичину, а вона так довго варилася! Я думаю: «Блін, треба було вже курятину. Бо це ж буде зараз довга історія». Поки зварила: поки капуста, поки засмажка, буряк, усе – пройшов певний час. І вони хвилювалися, що ми тільки поїмо – й одразу прийдуть гості, й цей запах часнику, цього всього буде в хаті… І вони, значить, почали класти виделку, ніж. Я кажу: «Це перша страва, це суп такий». А вони: «А капуста, а картопля, а буряк?» Я кажу: «Ні, це все треба їсти ложкою». І вони так здивувалися!

Чекай, а сподобався твій борщ їм?

Так.

І часник не завадив?

Ні. Ще я їм готувала гречку з котлетою по-київськи. Котлету по-київськи в них у магазині купувала. І вони не знали, що це таке: «Та, ми дивилися в магазині, але й не думали, що це насправді дуже смачно!».