Ілона Довгань стала ведучою церемонії вручення Премії імені Шевельова

Ведуча телеканалу КИЇВ24 Ілона Довгань стала ведучою церемонії вручення Премії імені Шевельова. Імена переможців традиційно оголосили під час урочистої церемонії в Києві.

До переліку фіналістів Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року ввійшли Юлія Буйських, «На захід від Бугу» (Видавництво 21), Мирослав Лаюк, «Бахмут» (Ukraїner), Антон Санченко, «На чорноморській хвилі: 33 століття копаного моря» (Богдан).

Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики цьогоріч отримав Мирослав Лаюк за книжку «Бахмут». 

«Хоч ця книжка називається іменем міста, це — книжка про людей. Для мене книжки в цей час — це те, що робить фундамент. Іноземці, зокрема, кажуть, що ми хитка, невизначена країна. Книжки записують цей фундамент, – сказав у своїй промові Мирослав Лаюк. — ​​У книжці «Бахмут» я розповідаю, як ми з Данилом Павловим вивозили з-під фронту 86-річну жінку. Нещодавно я був в нашої героїні, яка живе зараз самотньо в Києві, на її 88-річчі. Вона казала, що передовсім їй не вистачає смаку рідної солі. Нагадаю,  з окупацією Соледару під Бахмутом в Україні з’явились проблеми з сіллю. І ця замінена їй не така. Смак гірший. Смак речовини, яка формувалась мільйони років тому. І вона знову питала, як я думаю, коли вона зможе повернутись до Бахмута?»

Мирослав Лаюк – письменник, викладач, ведучий. Лауреат премій, серед яких «Коронація слова», «Літакцент року», Міжнародна премія імені Олеся Гончара та інші. Його роман «Баборня» потрапив у Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2016, а книжка «Бахмут» ввійшла до списку фіналістів Книги року BBC-2024. Учасник поетичних фестивалів та літературних подій у Південній Африці, Австрії, Хорватії, Чехії, Литві, Польщі тощо. Твори Мирослава було перекладено й опубліковано понад десятьма мовами.

Переможець отримав статуетку Бронзового Ангела, виготовлену скульпторкою Світланою Карунською, а також грошову премію та дипломом лауреата.

Цьогоріч у межах Премії була вручена Спеціальна відзнака Капітули Василеві Махну «за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння».

Також під час церемонії вп’яте було вручено Спеціальну відзнаку Радіо Культура. Її отримав Станіслав Асєєв за книжку «Мельхіоровий слон, або людина, яка думала».

Нагадаємо, що 2024 року до номінантів на здобуття Премії потрапило 9 книжок.

Їх оцінювала Капітула, до складу якої ввійшли: Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН (голова Капітули), Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, Олексій Панич, філософ, перекладач провідний науковий співробітник видавництва «Дух і Літера», Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач, Олег Коцюба, літературознавець, керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАНУ (Інститут Літератури), Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проекту «Читомо», Андрій Бондар, письменник. есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2021 рік, Андрій Павлишин, журналіст, історик, перекладач, лауреат Премії за 2022 рік, Олександр Михед, письменник, есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2023 рік.

Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько («Одної і тої самої»), Андрій Портнов («Історії для домашнього вжитку»), Костянтин Москалець («Сполохи»), Олександр Бойченко («Більше/менше»), Вахтанґ Кебуладзе («Чарунки долі»), Андрій Любка («Саудаде»), Володимир Єрмоленко («Плинні ідеології»), Діана Клочко («65 українських шедеврів. Визнані й неявні»), Тарас Лютий («Культура принад і спротиву») та Андрій Бондар («Ласощі для Медора»), Андрій Павлишин («Нам і далі загрожує вічність»), Олександр Михед (2023, «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»).

Спеціальну відзнаку Капітули за внесок у розвиток української есеїстики в попередні роки отримували Володимир Панченко (посмертно), Оксана Забужко («Планета Полин»), Микола Рябчук («Лексикон націоналіста та інші есеї»), Станіслав Асєєв («Світлий Шлях»: історія одного концтабору») та Павло Казарін («Дикий Захід Східної Європи»), Андрій Гудима (посмертно, «69 спецій для Серця»), Андрій Содомора (за книжку «Під чужою тінню»).

Володарями Спеціальної відзнаки Радіо Культура ставали Василь Махно («Уздовж океану на ровері»), Віра Агеєва («За лаштунками імперії»), Маркіян Прохасько («Мрія про Антарктиду»), Андрій Гуменюк («Африка»).

Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, видавництво «Дух і Літера», Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.

Інформаційний партнер: телеканал КИЇВ24.