Дивись Київ! Ведучі телеканалу «Київ24» цього разу ненадовго стали гідами та показали глядачам свої улюблені місця у столиці

Вони зізналися в любові до столиці, показали свої улюблені місця й поділилися історіями, пов’язаними з ними. Вийшло цікаво та зворушливо.

Якщо ви не встигли записати чи запам’ятати ці місця, то зробіть це зараз. І обов’язково у вільний час пройдіться старим центром, Хрещатиком, Алеєю художників, Андріївським узвозом, з’їжте морозиво в Пасажі, пориньте в атмосферу тусовки на Ярославовому Валу, відчиніть двері театру «Сузір’я»…

А прямо зараз зробіть це разом з Анастасією Красніцькою, Юлією Матвєєвою, Славою Соломкою, Андрієм Рудим, Ілоною Довгань та Євгенією Золотоверхою.

Ілона Довгань: Софійський собор для мене – номер один у Києві та в Україні

Коли я переїхала жити в Київ 20 років тому, я знімала квартиру, в мене не було стабільної роботи, було мало друзів, і все було так незрозуміло й тривожно. І Софія Київська була моїм місцем сили. Щовихідних я приходила сюди підзарядитись, поговорити сама з собою, наповнитись енергетикою древнього українського роду. Я уявляла, як тут молились наші пращури, хто тут був, який вони мали вигляд. Молилась із ними. У столиці – багато визначних місць, але Софійський собор для мене – номер один у Києві та Україні.

Євгенія Золотоверха: Моя любов до Києва почалася з Пасажу

Моя любов до Києва, напевно, розпочалась із Пасажу й морозива. Саме сюди ми часто приїздили з батьками в моєму дитинстві. На другому поверсі розташовувалося кафе, й так тоді було затишно сидіти і спостерігати, як прогулюються люди Хрещатиком. Тоді, пам’ятаю, думала, що всі вони – неймовірно щасливі, адже в них є можливість робити це щодня. Тепер така щаслива і я.

Андрій Рудий: Алея художників – місце моїх перших побачень із коханою

Хоч Київ – це не місто, в якому я народився, але воно для мене стало справді рідним. Втім, як тільки я сюди переїхав – із Києвом подружився не відразу. Я довго не міг звикнути до такого мегаполісу, до величезних заторів, черг у годину пік і шаленого ритму життя. Але згодом я відкрив для себе Київ з абсолютно іншої сторони. Я почав його пізнавати і просто гуляти вуличками. І ось тоді я зрозумів, наскільки це красиве місто. Особливим місцем для мене в столиці є скляний міст, який веде до Алеї художників, а вже там відкриваються неймовірні краєвиди Києва. Ці місця мене завжди душевно заспокоювали, особливо – Алея художників. Там можна було знайти свій затишний куточок. А ще – це місце моїх перших побаченнь із коханою… як тільки туди приходжу – одразу зʼявляються приємні спогади, наповнені неймовірною романтикою.

Анастасія Красніцька: У дитинстві я вірила, що Андріївський узвіз назвали на честь мого тата

У дитинстві я свято вірила: Андріївський узвіз назвали на честь мого тата. Він був директором Подільського універмагу. Тому приїхати в столицю на День Києва – це була традиція нашої великої родини. Дружнім гуртом прямували вниз на Контрактову. Під час прогулянки купували картини та сувеніри, знайомились із митцями. Я пам’ятаю лицарські турніри на місці, де нині – мурал «Відродження», та прізвища всіх художників, чиї картини прикрашають оселю батьків. Так, Андріївський узвіз став символом мого щасливого дитинства.

В’ячеслав Соломка: На Ярославовому Валу знаходиться місце, яке стало доленосним для мене

Я, на відміну від більшості – корінний киянин. Тут пройшло моє дитинство, моя юність, моє студентство. Тому для мене столиця – це місце драйву, енергії, тусовки та руху. І найбільш тусовочне місце в Києві знаходиться в районі Золотих воріт, Ярославового Валу, Рейтарської. І якраз таки там – моя альма-матер, де пройшло моє студентство: Київський театральний університет. Там ми репетирували з ранку до ночі без вихідних, зависали, веселилися й пізнавали життя. А в перервах між репетиціями ми ходили на Львівську площу: пили каву, обідали нашою їжею, приготованою мамою, з судочка, і просто кайфували. Кайфували від тих неймовірних часів. Ще на Ярославовому Валу знаходиться місце, яке стало доленосним для мене – театр «Сузір’я». Тут я робив свої перші кроки як дорослий свідомий артист, який міг реалізуватися. Історичний центр Києва – це не про старовину – це про енергію, рух і молодість. Вічну молодість!

Юлія Матвєєва: Саме з Хрещатика та Майдану Незалежності почалася моя особиста автоспортивна історія

Коли багато років тому я збиралася їхати до Києва, мені часто казали:  це – місто, що складно приймає. Але, якщо прийме – то на все життя. І, дійсно, легко ніколи не було. Але саме тут сталися всі мої звершення: я отримала роботу мрії, можливість професійно розвиватися, знайшла однодумців та навіть створила свій власний проєкт. І саме з Хрещатика та Майдану Незалежності почалася моя особиста автоспортивна історія. Тож, дякую тобі, Києве мій!

Одяг ведучих:

Ілона Довгань, В’ячеслав Соломка, Анастасія Красніцька, Андрій Рудий, Юлія Матвєєва –  Всі Свої

Євгенія Золотоверха – Natali Bolgar