Андрій Джеджула: «Ми лише здаємо кров у комфортних умовах для тих людей, які за нас її проливають»

За даними Міністерства охорони здоров’я, щорічно в Україні донорами крові стають близько 500 тисяч людей, рятуючи таким чином мільйони життів. Адже, як відомо, лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох пацієнтів!

Андрію, коли ти вперше пішов здавати кров?

Наприкінці лютого 2022 року. Я залишився в Києві й хотів бути корисним, як і всі ми, в той момент. Це був мій перший досвід. Однак, того разу я кров так і не здав, оскільки тоді всі люди, що залишилися, були максимально свідомі, й хоча вулиці Києва були порожні, але черги в центрах здачі крові були нереальні! Я простояв чотири години, і врешті-решт лікарі сказали: «Все ОК, цієї крові вистачає».

А вже згодом я почав здавати кров разом із моїми друзями з однієї нафтової компанії – відтоді здавав уже чотири чи п’ять разів. Вони просто запрошують мобільну бригаду в офіс – і всі охочі без відриву від роботи стають у чергу і здають. І так – сотнями літрів. Ініціатива в них – дуже крута, й це такий досвід, який треба й іншим компаніям перебирати.

А як ти взагалі прийшов до цього рішення?

Оскільки в березні 22-го я разів зо п’ять пройшов курси з парамедицини – нас навчали й  азовці, й натівці – люди з різним досвідом, я зрозумів, що найбільша кількість загиблих на полі бою – це люди, які втратили кров. Тому вчасно її зупинити, вчасно зробити переливання – це дуже й дуже важливо! Фактично кров реально рятує людей. Це – не на словах, і в цьому я сам пересвідчився, зрозумів, проходячи ці курси.

Чи регулярно і як часто ти здаєш кров?

Зараз ми вже поставили на потік цю історію, і я просто відраховую час до наступної здачі. За медичними показаннями, кожному донору можна здавати кров рівно раз на три місяці. Й це – абсолютно безпечно, немає жодних проблем. Тож тепер я здаю кров раз на три місяці.

Якщо порахувати кількість зданої тобою крові в літрах, скільки це буде загалом?

Ну, в літрах я не так багато здав крові. Якщо чотири чи п’ять разів помножити на 450 мл, то вже два з половиною літри, мабуть, здав (усміхається). За одну здачу збирають 400-450 мл крові.

Можеш пригадати якусь цікаву історію з твого досвіду, пов’язану зі здачею крові?

Я ж, коли почав здавати кров – не знав, що тобі приходить повідомлення. Й це було настільки приємно, коли мені прийшло: «Шановний доноре, сьогодні ваша кров урятувала життя»! Повідомлення надходить саме в той момент, коли вашу кров із банку крові використали. Це дуже круто! Насправді, я не бачу нічого страшного у здачі крові. До речі, після здачі пару днів не можна займатися спортом, і загалом фізично люди мають відпочивати якийсь час. Але я от, наприклад, одного разу зранку здав кров, а після того сів за кермо й доїхав до Запорізької області, де ми передавали автівки. І дорогою назад теж був за кермом –  віз уже тих наших волонтерів, які були за кермом автівок, які ми передавали. Тобто десь 1200 км проїхав. І все було нормально. Але по дорозі мене волонтери наші підгодували. Пам’ятаю, що я тоді «сточив» кров’янку (усміхається) як додаткове живлення й додаткові вітаміни для крові. Ну, і ще з цікавих моментів, пов’язаних із донорством – це те, що ви можете потім безкоштовно отримати розгорнутий аналіз крові. Це такий бонус приємний, про який мало хто знає. Це офіційний протокол, вас перевіряють – і ви отримуєте ці свіжі показники.

Що потрібно знати людині, яка має бажання здати кров, але робитиме це вперше?

По-перше, ваш терапевт має сказати, чи є у вас якісь протипоказання щодо здачі крові. По-друге, варто також зважати на те, боїтесь ви цього процесу чи ні. Я от бачив людей, які справді боялися, але дуже хотіли, і в них усе пройшло добре. Донори, які бояться крові й так далі – вони просто відвертаються, не дивляться на саму кров, на руку, й це проходить настільки швидко! Ти в одну точку просто дивишся, розмовляєш зі своїми сусідами… Плюс/мінус нічого страшного в цьому немає. Головне – старайтеся не мати якихось серйозних фізичних навантажень у день, коли здаєте кров, якщо є можливість – трохи треба відпочити. Такі показання. І обов’язково потрібно мати з собою паспорт, оскільки всі ваші дані фіксуються, вам видають довідку на роботу й так далі. Й ви можете отримати додатковий приємний бонус – це плюс два (якщо я не помиляюся) офіційних додаткових дні до вашої відпустки.

Який меседж ти хотів би донести до людей щодо донорства крові?

Я хотів би, щоб усі розуміли: людина втрачає півлітра крові – і боєць іще досі в строю, літр – і голова паморочиться, півтора – людина втрачає свідомість, від двох із половиною – вже все може закінчитися фатально. Пам’ятаймо про те, що коли на полі бою люди втрачають кров, у літню пору все відбувається набагато швидше, тобто всі показники – в півтора-два рази швидші. Тому що кров – у теплі, вона швидше пульсує й швидше може бути втраченою. Взимку вона більш густа, і є показання, що можна трішечки довше триматися на ногах. Кров – настільки важлива! Люди, які навіть, там, втратили кінцівку або ще щось, можуть вижити, якщо її вчасно перетиснути й так далі. А от коли трапляються якісь поранення в артерії – це дуже-дуже небезпечно, оскільки після потрапляння в артерію в людини є півтори хвилини, після яких уже може бути летальний випадок. Тому на полі бою найголовніше – це вміння правильно надати медичну допомогу, зупинити кров, доставити постраждалого до медиків, парамедиків, правильно показати, коли був поставлений турнікет. І від таких людей, як ми – донори – залежить життя людей, які на полі бою захищають наш спосіб життя. Якщо ми поки що в помірній безпеці – це завдячуючи тим людям, які по коліна, по пояс у багнюці захищають нас. Здаючи кров, ми лише здаємо її в комфортних умовах для тих людей, які за нас її проливають. І про це треба пам’ятати!