Ведуча телеканалу «Київ»
Телебачення – це можливість зайти в гості до людей, яких ніколи не зустрінеш у житті. Майданчик єднання.
Я не прагнула бути його учасницею. Ба більше, в дитинстві батько забороняв дивитися «ящик». Усе, крім новин. Мовляв, час треба витрачати з користю.
Я виросла у Кривому Розі в сім’ї протестантського пастора. Мій Батько – найпринциповіша людина з усіх мені відомих. Саме він прищепив ідеологію й цінності. Я хотіла бути акторкою, а батько не розумів, як можна грати ролі, кимось прописані. Його діти могли бути тільки режисерами. Коли стало зрозуміло, що в театральний мене не беруть, і я вступаю на факультет кіно і телебачення, щоби стати ведучою, батько зрадів. На четвертому курсі я почала працювати журналісткою. На пʼятому – сіла в кадр. Люблю цю професію. І радію, що не сподобалася викладачам у Карпенка-Карого.