Ведучий телеканалу «Київ»
Мене звати Макс Прокопенко. Більше десяти років до повномасштабної війни я віддав у своєму житті саме телебаченню, професії творчій, прекрасній і взагалі неймовірній. Тому що на телебаченні, як і в будь-якій творчій професії, ти можеш проявити себе, як завгодно, бути будь-ким, спробувати все. Стрибнути з парашутом, знущатися якось над собою, щоб просто зробити те, чого не можуть інші, й показати це їм.
Моя робота – від звичайного репортера – й до головного редактора, ведучого – завжди означала для мене бути тим, хто подає правильний приклад. У кожного є своє мірило і є ті речі, які він вважає правильними для себе, перш за все, й транслює їх для людей. У нас – свобода волевиявлення, свобода всього, й це – найвища цінність. Бо, в тому числі, те, чим я займаюся зараз – відстоюю цю цінність, відстоюю право на своє самоствердження, на свою демократію, як я її бачу.
Уже півроку я несу службу в спецпідрозділі Збройних Сил України. Було дуже складно, тому що це, все ж таки, непроста служба, вона має й певні специфічні завдання. Але я не втрачаю тут того драйву, який у мене був на роботі. І я розумію, що зараз, будучи на війні, я відчуваю абсолютно інші емоції, ніж ті, коли сидів у студії й читав новини про війну. Отут-от якраз, коли ти повністю занурюєшся в епіцентр подій – розумієш, наскільки сильно й наскільки важливо бути саме в цей момент тут і зараз і проживати саме цей час.