Ведучий телеканалу «Київ»

Уперше я відкрив для себе світ телебачення ще в дитинстві. У сім років мені пощастило стати ведучим дитячої програми на телеканалі ТV-4 у файному місті Тернопіль, де я й народився. Але на той момент я аж ніяк не розумів, що це за професія. Мені просто було весело й цікаво розповідати щось на камеру, бо я завжди в дитинстві був активним і не соромʼязливим. А ще памʼятаю: коли я виходив на вулицю гуляти зі своїми друзями – почав помічати, як усі впізнають мене й кажуть: «ооо… ми тебе по телевізору бачили».

Це, звісно, було приємно чути, але тоді я навіть не міг собі уявити, що це колись стане моєю професією.

Потім я переїхав до Києва й після закінчення школи серйозно над цим задумався. Мама хотіла, щоб я став стоматологом, а друзі та рідні казали, що «точно буде співаком, як і його батько».

Та якось ці професії мені були не до душі.

І я вирішив, що все-таки хочу стати телеведучим. Вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, навчався за спеціальністю «Диктор та ведучий програм ТБ». Ще бувши студентом, я потрапив на телеканал «Київ» і став ведучим інформаційно-розважальної програми «Ранок по-київськи». З цього моменту й розпочалась моя карʼєра на телебаченні. Далі були й інші телеканали. Я вів програми різного формату. І ось тоді я зрозумів кайф цієї професії – коли ти постійно живеш новинами, спілкуванням та емоціями. З телебаченням ти щодня відкриваєш для себе щось нове. Ти пізнаєш світ, пізнаєш людей і тримаєш шалений темп життя. Це неймовірно.

Але паралельно з телебаченням я відкрив для себе ще один напрямок своєї професії і став радіоведучим. Спочатку це було радіо «Шансон» (тепер – «Шлягер»), потім – «DJ FM» та багато інших проєктів. Чому радіо? Бо насправді дуже люблю музику. У мене творча родина: батько – композитор, народний артист України Роман Рудий, його рідний брат – відомий саксофоніст Ігор Рудий. І хоч я не повʼязав своє життя з музикою, але вона тепер зі мною майже завжди, особливо на радіо.

Окрім цього, ще бувши студентом, я почав вести заходи та працювати у сфері івентів. Це були й маленькі свята, й масштабні концерти, й навіть відкриття головної ялинки країни на Софійській площі. І що найголовніше – все це мені імпонує й до сьогодні. Зараз я – знову ведучий телеканалу «Київ». І я радий працювати в команді справжніх професіоналів. Вдячний усім, хто в мене повірив і дав можливість стати частинкою столичного телеканалу.