Артистка написала слова до пісні після однієї з наймасштабніших ракетних атак на Київ. За словами Марії Бурмаки, «Україна серденько» – про любов у символах і відчуттях, які знайомі кожному. Про те, що живе глибоко в серці.
Народна артистка України Марія Бурмака завітала до студії телеканалу КИЇВ24, щоб у прямому ефірі заспівати свою нову пісню «Україна серденько» та презентувати кліп на неї. Артистка також розповіла ведучій Ілоні Довгань про те, які події наштовхнули її на створення пісні, та чому їй так важливо «зберегти оту свічечку літери ї», як писав Іван Малкович.
«Пісню «Україна серденько» я написала після того, як Київ зазнав однієї із наймасштабніших ракетних атак, коли одна із ракет влучила в Охматдит. Це було 8 липня. Того дня в мене якраз була зйомка музичного проєкту, і коли я поверталася додому – бачила, як люди їдуть до Охматдиту. Потім мене ввечері накрило, я не могла спати, в мене трусилися руки і, знаєте, як от рідну людину хочеться обійняти й притиснути до серця – от у мене було таке відчуття до рідної землі. Я згадала, як мені хотілося маму обійняти, як мені хочеться обійняти свою дочку деколи – так сильно-сильно! І почали народжуватися ці рядки», – розповідає Марія Бурмака.
Артистка зазначає, що ця пісня – про любов у символах і відчуттях, які знайомі кожному. Не кліше, не пропагандистські гасла і не банальний набір фраз, а образи, які завжди в свідомості. Концентрація відчуттів, що живуть глибоко в серці.
«Вранці я записала пісню під гітару в телефон і надіслала друзям, продовжує розповідь Марія. – Просто як підтримку в ці важкі дні. Вона вже жила в моїй голові. Мені дуже захотілось, аби в пісні зі мною звучали багато дитячих голосів. Як віра в майбутнє, як сила того відчуття, коли ми разом, як протистояння світла темній безодні. Майже відразу відгукнувся мій друг саундпродюсер Вадим Лисиця».
У результаті за досить короткий час вдалося записати пісню «Україна серденько» в студії разом із фіналістами конкурсу «Dity.Help Music». А трохи згодом зняли й кліп.
«Я хотіла, щоб у кліпі були тільки красива Україна й ці двоє діток – Павло і Злата. Знаєте, як сказав наш режисер Артем Тумарченко: «Ці діти – як щастя і радість». І в кінці вони до мене прибігають. І я зичу всім, щоб ці щастя й радість знайшли кожного, і щоб наступний День Незалежності ми зустрічали в мирній Україні. І щоби була перемога. Щоб можна було тільки милуватися й любити», – говорить Бурмака.
Марія Бурмака протягом усієї своєї творчої кар’єри співає і співала українською. Навіть тоді, коли українську музику слухали дуже мало, а в репертуарі інших артистів були переважно російськомовні пісні.
На запитання Ілони Довгань, що допомагало Марії в ті часи і спонукало продовжувати писати українською, артистка відповідає так: «Бо для мене це і є сенс. Тобто я виступаю і співаю не для того, щоб вийти на сцену в гарній сукні, хоча це теж дуже важливо. Я співаю саме для того, щоб сказати якісь дуже важливі речі. Це те, що я кажу світові. І у 89-му році на «Червоній руті» я заспівала «Ой не квітни, весно! Мій народ в кайданах». Для мене головне – сказати й бути стоїчною в цьому. Тому хочеться уникнути пафосних слів, але я хочу зберегти оту свічечку літери “ї”, як писав Іван Малкович. Бо коли я була маленька, ми говорили українською мовою в Харкові, і мій тато носив вишивку, він робив це принципово завжди. І він мені казав: «Люди мають чути, що Харків – це Україна, хоча б на нашому прикладі». Тому коли мене питають: «А чому ви з Харкова – і співаєте українською?», я кажу: «Бо я – українська співачка, і Харків – українське місто»».