Зранку у вас був гарний настрій, вам щось вдалося, чи ви просто подивилися хороше кіно або зустріли прекрасну людину… І раптом захотілося поділитися цим з усім світом! Ви, не замислюючись, заходите в інстаграм або фейсбук і пишете про свої враження, читаєте добрі відгуки, але раптом на якомусь п'ятому чи десятому коменті все змінюється…
Знайомо?
Соціальні мережі давно та міцно увійшли до нашого життя і стали повноцінними майданчиками для спілкування, роботи, отримання інформації, знайомств, творчої та соціальної реалізації. Переваг та плюсів, які принесли нам соцмережі, не перерахувати. Але відкритість майданчиків несподівано виявила для нас й інший бік комунікацій: будь-яка випадкова людина може вільно та безапеляційно висловити свою думку. І аж ніяк не завжди вона нам подобається. Іноді чужа думка стає бурхливим потоком негативу й навіть жорсткого неприйняття та ненависті, перетворюючи стан людини на стрес, а життя – на справжнє пекло. На жаль, відомі випадки, коли цькування в мережі доводило людей до критичних рішень та глибоких депресій.
Безумовно, найчастіше з цим явищем зіштовхуються публічні люди та популярні блогери. Але більшість із них розуміє причини агресивної поведінки в мережі деяких людей, працює над собою і згодом набуває імунітету до хейту.
Ми не будемо зараз аналізувати, навіщо людям потрібен хейт, і яку мету вони переслідують, виливаючи в публічному просторі купу бруду на голови інших людей. Це – тема окремої глибокої статті. Але один факт варто згадати: на думку психологів, близько 30% людей приходять до соціальних мереж із єдиною метою – злити власний негатив! А ви, насправді, ні до чого, ви просто попалися під гарячу руку.
Як поводитися в соцмережах, щоб не привертати до себе увагу неадекватних людей? Як навчитися правильно реагувати на хейт? Як захищати себе від негативного впливу та зберігати спокій? Телеведучі каналу КИЇВ24 діляться своїми секретами й порадами.
Анастасія Красніцька: «Зазвичай так званих хейтерів мені просто шкода»
Мій рецепт — жодним чином не реагувати на хейт. Адже він — не про вас, а насамперед про автора. Самодостатня, вихована, ментально здорова людина ніколи не писатиме негативні коментарі. Тому зазвичай так званих хейтерів мені просто шкода. Очевидно, в їхньому житті немає інших приємностей, аніж обливати когось брудом. Окрім того, вони навіть прагнуть, аби їм відповідали, тож повний ігнор зачепить набагато більше, а діалог навпаки — порадує. До речі, у своєму Instagram (@_krasnitska_) я викладаю найцікавіші хейтерські коментарі з хештегом #нампишутьглядачі. Підписуйтесь і читайте!
Слава Соломка: «Я виділяю два види хейту»
Я особисто виділяю два види хейту, які можуть на тебе летіти у соцмережах. Перший – це хейт від якихось конкретних підписників, які системно приходять у коментарі поналивати різного гівна. Насправді вони є прихильниками. Але поводяться, як малі діти. Вони шкоднічають, бо хочуть уваги до себе. Аби ти на них відреагував, написав коментар у відповідь. Звісно, можна їх ігнорувати або взагалі заблокувати. Але особисто я, коли маю настрій, починаю тролити цих дурбеликів і кепкувати з них. Це весело. Так, заради фану. Якщо ж ці індивіди переходять межу, то одразу блокую. Нічого панькатись.
А є інший вид хейту. Він значно небезпечніший, особливо для публічних людей. Хоча іноді подібні історії можуть за секунду непублічну людину зробити знаменитістю. Це коли стається якийсь зашквар. Насправді це може бути ситуація, яка яйця виїденого не коштує. Але любителі зради роздувають із цього катастрофу планетарного масштабу. І потім цей скандал несеться по соцмережах і перетворюється в канцелінг, колективні заклики заборонити і скасувати скрізь головного героя. Перше, що варто зробити – це нічого не робити. Мене одна піарниця навчила, що в подібних ситуаціях найголовніше – це інформаційна тиша. Ніде нічого не коментувати, а особливо не виправдовуватися. Бо тут, як на допиті – все, що ви скажете, буде використано проти вас. Тому пельку на петельку й перечекати, доки згодом не станеться щось більш гучне, й усі переключаться на нового героя. А воно обов’язково станеться. Можна, звичайно, спробувати на такій скандальній ситуації хайпонути заради більшої популярності, але, повірте моєму досвіду, це дуже ризиковано.
Буквально цієї зими я їздив у Буковель, катався на лижах. І записав там невеличке веселе танцювальне відео на лижах. І якась одна міська божевільна «активістка» почала розганяти зраду, мовляв, як не соромно кататися на лижах у такий час, «чому не в окопі» й т. д. І цю маячню підхопили такі ж псевдоактивісти й понесли по соцмережах і перетворили з мухи це в такого великого слона, що мені мало не довелося вибачатися за те, що покатався на лижах. Такі псевдоактивісти тільки тим і живляться, що накидають у мережі гівна на вентилятор і 24/7 шукають, кого б облити брудом. Таких треба нещадно блокувати.
Ілона Довгань: «Краще на образливі коментарі не відповідати, бо людина тільки того й чекає»
Хейт – це не про мене, хейт – це про того, хто це пише.
Кожен бачить своє й говорить про «своє», тому треба списувати на це. Ще я завжди намагаюся зрозуміти: що за цим стоїть. Чому людина написала саме такий коментар, що їй болить. Як це можна пояснити з психологічної точки зору.
Розумію, що комусь хочеться самоствердитися, комусь – знецінити, поставити себе поруч, на рівних. Хтось пише те, що ніколи б не сказав в очі. Часто, коли читаю таке, – жартую словами з байки: «Ох, Моська, яка сильна, гавкає на слона».
Краще на образливі коментарі не відповідати, бо людина тільки того й чекає – уваги.
А ще можна один раз відповісти конструктивом (дивлячись по ситуації). Цифрами, фактами, які ламають усю доказову базу опонента. І все.
В інстаграмі колись писала хейтерам у відповідь у коментарях: «Дякую за Вашу думку». Все.
Слава Богу, зараз до цього ставлюся спокійніше, ніж на початку кар’єри.
Андрій Джеджула: «Реагувати треба тоді, коли від цього залежить ваша кар’єра, ваше добре ім’я»
Головна мета хейту – зачепити вас особисто й отримати від вас якусь реакцію, вивести вас на емоцію. Тому якщо ви – не публічна особистість, і це ніяк на вас не впливає, позбавте хейтерів зворотної реакції, це – найкращий варіант. Коли людина бачить, що ви ніяк не реагуєте – це з часом зупиняється.
На жаль, ми живемо в такий час, коли люди дуже мінімально перевіряють інформацію і здебільшого пишуть, зважаючи на точку зору однієї сторони. І зазвичай люди сприймають вас по заголовках, які кричущі, по ставленню інших до вас. Не всі можуть до вас гарно ставитися, а ви – не золотий долар, щоб усім подобатися.
Також звертайте увагу на коменти, коли вам пишуть. Наприклад, дуже часто починаєш реагувати, писати, витрачати свою енергію на якийсь комент. А після того заходиш і дивишся на профіль того, хто коментував – а у профілі нема аватара, нема підписників, два поста чи один узагалі. І це говорить про те, що або це замовна історія проти вас, або це людина, яка не любить вас, просто з підставних фейкових акаунтів вам написує. Таким людям узагалі не слід відповідати – просто блокуєте й економите свою енергію.
Відповідайте лише тим, хто написав із реального акаунту, і хто ввічливо говорить про якусь об’єктивну критику.
Коли ви бачите, що це фейковий акаунт, і вам написують якусь маячню, дивіться також, хто ще пролайкав цей комент. У 99,9% випадків пролайкають плюс-мінус такі ж хейтери й такі ж підставні сторінки. Ви всіх їх просто берете по черзі блокуєте й чистите свою соцмережу – і буде вам щастя. І ви побачите, як зміниться кількість якісних ваших підписників.
Тож, два основних меседжі для вас: реагувати треба тоді, коли від цього залежить ваша кар’єра, ваше добре ім’я. Бо брехня, яку сказали тисячу разів, стає правдою. Не доведіть до такого. І другий момент – не псуйте собі нерви, і якщо це ніяк не вплине – можете просто ніяк не реагувати. Інформація весь час змінюється: щодня знаходяться нові й нові випадки, нові виклики, нова інформація. І люди так влаштовані, що вони забудуть навіть про цю інформацію вже за кілька діб.